Небезпечно!

Рекомендації по знищенню борщівника Сосновського

Поширення і шкідливість. Борщівник сосновського (Негасіеит зо$пом?зкуі Мапйеп) - культура, яку вирощували на корм (силос) для тварин у 50-ті роки минулого сторіччя. Його перестали вирощувати з дуже простої причини - запах ефірних речовин, які містяться в рослинах, передавався в молоко. Пити таке молоко люди відмовились. З часом борщівник Сосновського почав поширюватись у вигляді своєї здичавілої форми. З'ясувалось, що під час вегетації борщівник накопичує фото динамічно активні органічні сполуки: кумарини, фурокумарини (у тому числі бергаптен, ізобергаптен, ізопімпінелін, ксантотоксин, псорален, ін.). Сік рослин, що потрапляє на шкіру з такими речовинами, під впливом сонячного світла (ультрафіолету) здатний підсилювати пігментацію шкіри людини і тварин, викликати дерматити, які називають "опіками". Найчастіше дерматити від попадання соку борщівника на шкіру проявляються у вигляді пухирів, які викликають неприємні больові відчуття. Такі пухирі з часом стають темними плямами, що сходять протягом 3- 6 місяців. Відомі навіть летальні випадки від численних опіків шкіри у дітей молодшого віку.

Борщівник успішно проникає в природні екосистеми: на узбіччя відомчих автомобільних та залізничних шляхів, польових доріг, на крайові смуги сільськогосподарських угідь, каналів, ярів, балок, заплави річок, на необроблювані землі, пустирі, сміттєзвалища, обочини лісів. Борщівник можна знайти в парках, садах, населених пунктах.

Біологічні особливості та умови поширення. Борщівник Сосновського («гераклова трава», «ведмежа лапа»,) це - багаторічна рослина родини зонтичних з 2-5-річним циклом розвитку.

З центральної її бруньки на 3-5, рідше - на 2-3 році життя утворюється квітковий пагін. Квітка - складний зонтик, білий або зелено-жовтий. Після плодоношення рослина повністю відмирає. Розмножується переважно насінням. Насіння легко поширюється з допомогою вітру і води. Насіння проростає неодночасно. Першого року зазвичай проростає 20-70%, другого -30-60% від не/іророслого першого року. Деяке насіння борщівника може прорости тільки через 5-6, або навіть через 12-15 років! Одна рослина може давати 15-20 тисяч, а в окремі роки - до 100 тис. життєздатного насіння (маса 1000 насінин 12-15 г). Борщівник - морозо- і холодостійка рослина (під снігом витримує морози до -40-50°С), добре витримує приморозки до «-« 10°С і спеку до «+» 37°С. Насіння проростає при 1-2°С, а сходи з’являються при 7- 10°С. Вимогливий до світла, погано переносить затінення та покривні посіви. Може вегетувати 6-8 років. Коренева система стержнева, добре розвинена, сягає до 2 м. Висота рослин - до 2-2,5 м., порожнинне стебло завтовшки до 10 сантиметрів. Листки міцні, 80-100см, завдовжки і до 70 см завширшки, іноді довжини листка сягає до 2 м і більше, тому і виникла назва - «гераклова трава».

Борщівник має алелопатичні властивості і здатний витісняти місцеві види рослин, включаючи хвойні дерева.

Методи боротьби з борщівником

Агротехнічний та механічний.

1. Оранка декілька разів за вегетаційний період (через кожні 3-4 тижні, починаючи з моменту відростання борщівника) продовж від 2-3 до 5-7 років. Перша - поява можливості виїзду в поле; друга - до фази розгортання листків і викидання на поверхню суцвіть.
2. Плоскорізний обробіток - підрізування коренів на глибині 5-10 см. Індивідуальний спосіб з використанням ручної лопати - рано навесні потрібно зрізати (зрубати) точку росту борщівника нижче кореневої шийки. Якщо зрубати вище - на корені залишаться сплячі бруньки, які підуть у ріст. Дрібні однорічні сходи борщівника легко знищити прополюванням.
3. Скошування до періоду цвітіння І не пізніше, як через 2-3 тижні після першого скошування. Не потрібно допускати рослину до цвітіння. Це найбільш ефективний і доступний метод.
4. Обрізування квіток у фазах бутонізація - початок цвітіння. Цей спосіб ефективний, але небезпечний через ймовірність отримати дерматози.
5. Спалювання насіння борщівника саме в період його дозрівання, дотримуючись правил протипожежної безпеки.
6. Використання ремедіаторів - запровадження нових видів рослин, які можухь^бути використані для відновлення земель після знищення борщівника (високопродуктивні злаки - костриця, стоколос, або бобові культури - козлятник (галега).
7. Використання покрівельних матеріалів продовж 3-5 років.

Хімічний метод.

1. Обробка гербіцидами гліфосатної групи. Перший раз - з початку відростання борщівника, другий - через 15-20 днів, обов’язково до цвітіння. Біологічні властивості борщівника виключають можливість його повного знищення в результаті лише одноразового застосування гербіцидів. Після першої обробки і знищення вегетативної маси на цій же площі необхідне проведення повторної обробки для знищення сходів борщівника. При внесенні гербіцидів необхідно забезпечити не менше як 80% змочування рослини. При використанні гліфосатів часто збільшують норми їх застосування, але відсутні дослідження щодо впливу гербіцидів на рослини і довкілля. Офіційної підтримки такі рекомендації не мають.

Біологічний метод.

1. Випасання тварин (поки листки у борщівника молоді і не нагромадили отруйних речовин).

Відомі такі основні природних шкідники борщівника (М.Г. Кривошеина, 2011):

• Фрачник (Ілхиз ігісііз Оііуієг (Соїеоріега), вигризає листки і стебла.
• Еперменія. Ерегшепіа сЬаегорЬуІІеІІ (Ооеге) (Ьерісіорїега), мінує

листки.

• Совка борщівникова (Базуроііа їетріі (Ьерісіоріега) (ТЬипЬег§), поїдає зав'язі, листки, вигризає стебла, корені.
• Пастерникова міль.( Оергеззагіа гасііеііа (Соеге) (Ьерісіоріега), поїдає зав'язі, листки, вигризає стебла.
• Муха фітоміза. (РЬуіошуга разііпасае НепсІеІ (Біріега) мінує листки.

Застосування природних ворогів борщівника на даний час практичного

значення немає. ₃

Для знищення борщівника найбільш ефективним є механічний та хімічний методи.

Не рекомендується:

1. Скошувати борщівник в період закінчення цвітіння і початку зав'язування плодів,- тому що це не матиме ефекту, якщо тільки скошені рослини (можливо тільки плоди рослин) не будуть знищені відразу після скошування (зібрані у купи і спалені).
2. Залишати скошений борщівник покинутим на місці. Навіть насіння у фазу воскової стиглості борщівника здатне дати сходи.
3. Скошування борщівника у період осипання насіння з рослин, ^ особливо у вітряну погоду.
4. Бути роздягненим або мати незахищені ділянки тіла. Краще використовувати водонепроникний захисний одяг.
5. Восени виконувати оранку на полях, зарослих борщівником, бо це буде сприяти нагромадженню насіння в грунті.
6. Спалювати насіння борщівника можна, коли воно добре підсохне буде легко обсипатися. Тому зрізування парасольок з сухим насінням треба

* виконувати обережно і акуратно.

7. У період горіння парасольок важливо дотримуватись усіх запобіжних заходів, адже з плодів борщівника буде виділятися летка ефірна олія. Важливо дотримуватися протипожежної безпеки, намагатися не допускати попадання соку рослин на відкриті ділянки тіла і одяг.

Перша допомога при опіку борщівником.

Якщо все ж відбувся контакт із соком рослин, то необхідно:

• по можливості, в найкоротші терміни, промити уражені ділянки з господарським милом в проточній воді;
• промити (саме промити, а не протерти) уражені ділянки спиртовмісною рідиною (одеколоном, горілкою, спиртом), змастити обпечену поверхню протизапальним засобом одноразово (пантенол, олазоль, борний вазелін, уснінат натрію на ялицевому бальзамі; лініментсинтоміцин) і негайно закрити уражене місце від сонця кількома шарами тканини (одягом або пов'язкою);

не розкривати пухирів, які утворились; - у випадку значних пошкоджень шкіри на місці пухирів, які розкрились, наносять підсушуючу мазь (цинкову) і накладають стерильну пов’язку;

• звернутись до медичних установ.

Якщо контакт відбувся в темний час доби і не вжито ніяких заходів, то при опроміненні шкіри на наступний день клінічні симптоми бувають такі ж, як і при ураженні вдень.